Інклюзивний простір: створення доступності для маломобільних груп

За два з половиною роки повномасштабної війни в Україні додалося близько 300 000 осіб з інвалідністю. І це кількість осіб до тих офіційних трьох мільйонів, які держава декларувала раніше.

Дуже велика проблема для осіб з різними формами інвалідності – це архітектурна доступність приміщення: наявність правильно зробленого пандуса, а не "для галочки"як звикли робити у нас, достатня ширина дверей та проходу, тактильна плитка та iндикатори на підлозі в приміщеннях і на тротуарах на вулиці, марковані двері для людей, що мають проблеми із зором, написи, дубльовані шрифтом Брайля для орієнтації в просторі, поручні, які допомагають маломобільним людям під час пересування, а також при зміні положення тіла під час присідання і вставання та багато іншого.

Законодавство України містить загальну вимогу до підприємств, установ та організацій створювати умови для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення до об’єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури та  дорожнього сервісу. Окрім того, планування і забудова населених пунктів, формування мікрорайонів, проєктування, будівництво і реконструкція цих об’єктів без пристосування для використання особами з інвалідністю не допускаються. Але навіть коли із законодавчим регулюванням усе чудово, відсутність ефективного механізму забезпечення його дотримання та притягнення до юридичної відповідальності у разі ігнорування заохочує підприємців, власників будівель і територій вчиняти порушення. Державні будівельні норми В.2.2.-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» поширюються на проєктування, будівництво нових та реконструкцію, капітальний ремонт і технічне переоснащення наявних житлових будинків та громадських будівель, а також на їх розумне пристосування до потреб осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення.

Розумне пристосування — це  індивідуальне планувальне рішення для конкретної будівлі, яке забезпечує маломобільним групам населення мінімальний стандарт доступності під час реконструкції, реставрації, капітального ремонту й технічного переоснащення наявних житлових будинків і громадських споруд.